Предмет: літературне читання, музичне мистецтво
Клас: 4
Урок № 63
Тема: Стан природи і настрій людини в поезії Лесі Українки «Давня весна». Від веснянки до концерту.
Мета: Продовжити знайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поетеси.
Формувати уміння відчувати емоційний зміст поезії, зв’язно висловлювати свої думки, збагачувати запас, викликати захоплення великою силою волі поетеси.Дати уявлення про використання жанру й інтонацій пісень- веснянок у професійній музиці. Продовжувати знайомити з українськими народними веснянками. Вчити дітей емоційно сприймати музику, розповідати про вплив музичного мистецтва на людину та її вчинки. Розвивати вокально - хорові навички, художнє мислення, естетичний смак.
Виховувати любов до природи рідного краю, краси поетичного слова, любов до класичної та народної музики.
Обладнання: портрет Л.Українки, аудіозапис вірша, ноутбук, паперові квітки та листки, малюнок дерева, картки зі словами, музичний інструмент, картки з характеристиками елементів музичної мови, підручники.
Тип уроку: інтегрований
Структура уроку
І. Організаційний етап
Вчитель музичного мистецтва
1.Музичне привітання
2.Вправа «Створення настрою»
Діти, сьогодні в нас нестандартний (інтегрований) урок літературного читання і музичного мистецтва. Давайте побажаємо собі і однокласникам успіхів на уроці.
- Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.
- Я особистість творча.
- Я бажаю однокласникам успіхів на уроці.
Вчитель літературного читання
3. Вправа «Очікування»
-Що очікуєте сьогодні на уроці?
II. Етап всебічної перевірки знань
Розчитування
1.Вправа «Читання для себе» (Діти читають художній текст і діляться враженням від прочитаного)
2. Технологія «Крісло автора»
3.Вправа «Пригадай»
- Над яким розділом ми з вами працюємо?
- З якими видатними письменниками познайомились?
- Які вірші Л.Українки ви запам’ятали?
III. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань
1.Мотивація навчальної діяльності учнів
15 лютого українці відмічають православне свято Стрітення, яке символізує зустріч Христа з праведним Симеоном. Вітаю усіх присутніх зі святом. Бажаю міцного здоров’я, спокою і миру, сонячного тепла. Сьогодні не можна сумувати – це радісно свято. Наш народ вважає, що саме в цей день зустрічається зима з весною.
2.Вправа «Асоціативний кущ» (Хмаринка «Весна»)
- Які асоціації виникають у вас, почувши це слово?
Це пора оновлення природи, зародження нового життя, спів пташок і буяння квітів. Тепло сонячних променів, перші весняні квіти, легенький вітерець пробуджують у нас кращі почуття, створюють гарний настрій, надихають на нові звершення.
IV. Етап засвоєння нових знань
1.Оголошення теми і мети уроку
2. Робота над поезією Л.Українки «Давня весна»
А) Слово вчителя
Які прекрасні весни на Волині. Тож не дивно що саме цій порі року Леся Українка присвятила багато своїх творів. Село Колодяжне – це рідна домівка родини Косачів. Цей вірш вона написала під час хвороби. Весна для Лесі Українки – це час. Коли не так болить, це відчуття припливу сил, енергії, прагнення насолоджуватись, радіти від тих змін, які відбулися в природі.
Б) Словникова робота
весела я ясна
хвора шум мила
радісна весна щедра
тісна квітки зелений
білесеньки хатина самотна
Що об’єднує слова першого і другого стовпчиків? Яке слово зайве у другому стовпчику? Чому?
Доберіть антоніми до слів весела, хвора, тісна. Доберіть синоніми до слів ясна, весела, щедра.
Поясніть значення слова «самотна».
В) Слухання поезії у виконанні майстра слова(аудіо запис).
- Який настрій створив цей вірш?
- Хто головний герой цього вірша?
Г) Читання вірша учнями мовчки
- Від чийого імені ведеться розповідь?
Д) Осмислення змісту вірша
1.Читання вголос ( спосіб одного слова,один учень)
- Знайдіть у цих строфах рядки, у яких весна наче жива істота.
- Так під впливом пробудження природи поетеса малює весну.
2. «Читання разом з другом» (ЛЛКК та сила голосу)
Обговорення запитань: Який настрій був у дівчинки спочатку? Чому вона дуже сумна?
3. Читання в групах
- У другій частині автор відтворює гармонію людини і природи.
- Який дарунок принесла весна для дівчинки? Як змінився її настрій?
- З яких рядків видно, що незважаючи на хворобу, героїня сильна, мужня і з любов’ю ставиться до природи?
Метод «Запитання до автора» (робота в групах)
(Чому ви думали, що весна вас забула? За що ви вдячні весні? Чому ви згадуєте про давню весну?)
Чому поетеса назвала вірш «Давня весна»?
Музичне мистецтво
1.Музикознавчий матеріал.
Кожної весни світ сповнюється музикою природи. Все оживає й оновлюється, пробуджене теплом. Прокидаються від зимового сну і пісні-веснянки, кличуть молодь у гаї та луки, до весняних хороводів.
Сучасний український композитор Богдана Фільц розповіла про весну у творі під назвою «Весняне рондо». Музика цього твору теж ніби йде у хороводному колі: його головна тема (рефрен) повторюється кілька разів, чергуючись з різноманітними епізодами.
2.Слухання музики.
Слухання. Б.Фільц. «Весняне рондо».
- Опишіть характер твору.
- Який музичний інструмент так вдало відтворив картину весни?
- Чи відповідає музика картині «Хоровод» Катерини Юркіної?
Ми, українці. дуже співучий народ. І ось, щоб закликати весну, наші пращури створили веснянку.
3. Вокально-хорова робота.
Послухайте старовинну українську веснянку.
Слухання. Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»
Розучування мелодії пісні, уважно стежачи за розспівуванням складів.(Розспівування на основі мелодії пісні)
- Давайте відтворимо один з найдавніших хороводів. Закликаймо весну-красну!
4.Фізкультхвилинка «Ми кривого танцю йдемо».
5.Гра «Відгадай пісню за малюнком»
- Пригадайте українські народні веснянки за малюнками.
- Поміркуйте, чим схожі усі веснянки, що їх об’єднує?
6.Слухання музики. Петро Чайковський. Перший концерт для фортепіа-
но з оркестром (Фінал)
Майже казкова історія трапилася з однією українською народною веснянкою: російський композитор Петро Чайковський перетворив її мелодію на інструментальну музику! І не просто на фортепіанну п'єсу, а на великий складний музичний твір — концерт для фортепіано з оркестром.
У третій частині концерту (фіналі) ця старовинна пісенька розквітла й заграла усіма оркестровими барвами.
Послухайте фрагмент фіналу.
- Мелодія якої веснянки звучить в цьому творі?
- Який музичний інструмент «змагається» з оркестром у Першому концерті для фортепіано з оркестром П.Чайковського?(арфа, баян, флейта, фортепіано)
- Яких рис набула народна мелодія у виконанні фортепіано й оркестру?
- Який розвиток є найбільш виразним: мелодичний, динамічний, темповий, тембровий ?
- Проаналізуйте 1- ша група засоби музичної виразності ,2 - га група охарактеризуйте музику в кольорах , 3 – я група обирає музичний інструмент, який може підкреслити радісне звучання (трикутник, барабан, скрипка).
Робота з підручником.
З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під проміннями весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх неньок:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!
Розучування пісні. «Благослови мати»
V. Етап закріплення нових знань
1.Вправа «Очікування. Дерево надій»
- Дуже гарно працювали на уроці і якщо ваші очікування збулися, то прикріпіть квіти і листочки на дерево надій.
2.Вправа «Минуле, теперішнє, майбутнє»
«Я ще вчора …, а сьогодні, тепер …, я надалі, відтепер, у майбутньому …»
VI. Етап інформації учнів про домашнє завдання
Вдома вам потрібно навчитися виразно читати вірш і скласти кілька запитань до змісту вірша. Дізнатися у своїх рідних, які вони знають веснянки.
Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну. (Учні тримають в руках обрядове печиво і промовляють:
Пташок викликаю
З теплого краю:
- Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Я дякую усім за урок. Учні, які були активними на уроці отримали хороші оцінки з літературного читання вербальне оцінювання з музичного мистецтва.
Вихід з класу під музику. Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»
| 
