Шукай у дитині людину.
Не загаси свічку в душі, не сплюндруй
творіння природи.
Великому німецькому філософу ХІХ ст. Еммануїлу Канту належать досить багатозначні слова: „Два винаходи людини можна вважати найскладнішими: мистецтво управляти та мистецтво виховувати”. І сьогодні учителю, як нікому іншому, належить досконало володіти обома мистецтвами, щоб виховати інноваційну особистість учня: духовно багату, соціально адаптовану, фізично здорову, громадянина-патріота, „який розуміє своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачить своє місце в ньому, самостійно обирає шлях, напрямок руху до сприйняття демократичних цінностей навіть у тому разі, якщо цей шлях буде тернистим.”
Життя сучасного українського суспільства у наш час зазнає глибинних змін, зумовлених особливостями культурного, економічного та політичного розвитку країни і світу. Світ сьогодні – це демократія, глобалізація, стрімкі соціально-культурні перетворення, інформаційний бум.
Одним із найактуальніших завдань сучасної освіти і виховання в Україні є створення умов для формування людини-громадянина, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів. Це може забезпечити система громадянської освіти , що має на меті підготовку молоді до активної участі в житті демократичного суспільства і формування її громадянської компетентності.
Важлива роль у формуванні соціально орієнтованої особистості та становленні її громадянської активності належить школі і вчителю. Формування соціальної компетентності учнів і є найактуальнішою темою, що сприяє реалізації завдань сьогодення :
• забезпечення умов для розвитку творчої особистості дитини, її світоглядної позиції;
• виконання завдань Національної доктрини розвитку освіти;
• сприяння позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
• забезпечення особистісно орієнтованої моделі навчання.
Головним завданням школи є підготовка учнів до самостійного життя, а суспільство потребує виховання громадянина з високим рівнем активності, цілісним баченням проблем, готовністю до їх вирішення.
Саме розвиток у особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.
Питання, які постають перед фахівцем, часто є несподіваними, не шаблонними, не передбачуваними інструкціями, вони потребують оперативного вирішення, нестандартного підходу. У професіях, де висуваються високі вимоги до кмітливості людини, «рівень навченості відіграє істотно меншу роль, ніж здатність швидко приймати відповідальні рішення у складній оперативній ситуації». На державному рівні економічно вигідно формувати особистість, яка спроможна і бажає вчитися та самовдосконалюватися протягом усього життя.
Соціальна компетенція – характеризує вміння людини повноцінно жити в суспільстві, брати на себе відповідальність приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвих ситуацій, брати участь у діяльності демократичних інститутів суспільства.
Перед учителем сьогодні висувається складне завдання: потрібно не тільки давати суму знань, а навчити учнів орієнтуватися в цілому світі, щоб вони могли застосувати свої знання на практиці. Для розв’язання цих завдань учитель повинен застосовувати інтерактивні технології.
Інтеракція у навчанні націлена на розвиток в учнів навчальної та соціальної компетентності, зокрема: умінь роздумувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, брати учать у дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватися у малих та великих групах; навичок оволодіння засобами самостійного отримання та обробки інформації з різноманітних джерел, проведення самостійних досліджень; навичок активного слухання, ефективної комунікації, та відповідальності за результати спільної діяльності.
Інтеративне навчання – це навчання, занурене у спілкування, в основі якого лежать принципи особистісно орієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання, в якому і вчитель і учні є суб’єктами. Учитель виступає у ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів.
Соціальна компетентність характеризується мірою сформованості вмінь, навичок повноцінно працювати в колективі, займати активну життєву позицію.
Групова навчальна діяльність — сукупна навчальна діяльність невеликих за складом груп. Для неї характерна безпосередня взаємодія між учнями, які стають активними учасниками процесу досягнення єдиної мети. Під час такої форми пізнавальної діяльності формуються основні компетентності учнів: соціалізація особистості, комунікативні вміння, критичність мислення, пізнавальні потреби та мотивація, організаційні навички. Важливою є роль групової діяльності в досягненні виховних завдань, оскільки формуються вміння прийти на допомогу, пояснити, перевірити, порадитися, самостійність і наполегливість. Розвивальні цілі навчання успішно реалізуються завдяки стимулюванню мислення школярів через контакти, обмін думками, оскільки прискорюються асоціативні процеси, збільшується їх цінність
Сучасна освіта переживає суттєві зміни, які пов’язані з організаційно-управлінською, правовою, економічною модернізаціями, визначенням нових цілей
відповідно до вимог інформаційного суспільства. Посилюється значення виховного потенціалу освітнього процесу, ролі громадянської освіти, розвитку демократичних
засад у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу й організації соціальної практики учнів. Соціальне замовлення вимагає від системи
освіти здійснення підготовки активної, конкурентоспроможної особистості, компетентної у розв’язанні життєвих, професійних проблем, готової до виконання
громадянських обов'язків, відповідальної за власне благополуччя і розвиток своєї країни. З огляду на це, важливим стає формування громадянської компетентності учнів протягом навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. Суттєвого значення у процесі формування громадянської компетентності учнів
набувають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) як сучасні інструменти, що значно розширюють можливості взаємодії учасників навчально-виховного процесу .
Важливим є бути обізнаним з основними поняттями в галузі громадянської освіти.
Ключовими поняттями є:
– громадянська освіта — навчання, спрямоване на формування знань про права й обов'язки людини і пов'язане з формуванням соціально-політичної
компетентності особистості в суспільній сфері, яка передбачає, перш за все, політичну, правову й економічну освіченість і здатність керуватися відповідними знаннями в умовах кардинальної перебудови суспільства [4];
– громадянська компетентність — це одна з ключових компетентностей особистості, яка охоплює її здатність до політичного аналізу і судження, здатність і навички пошуку й усвідомлення інформації, використання медіа- засобів і комунікації для участі в публічних дискусіях і процесах прийняття рішень, здатність демократичного прийняття рішень і дії .
Громадянська освіта має бути спрямована на формування в учнів громадянської свідомості, яка допомагає краще орієнтуватися у складних процесах суспільного життя,
виборі життєвих цінностей, позицій та ін., що допоможе їм адаптуватися до швидкого розвитку сучасного інформаційного суспільства, що відображено у Державних
стандартах освіти і навчальних програмах початкових і старших класів. Одним із головних завдань сучасної освіти в Україні, на думку Пометун О. І., є
створення умов для формування особистості, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих
і суспільних інтересів .Вітчизняні дослідники Іванюк І. В., Овчарук О. В., Терещенко А. Б. відзначають, що посилення інтересу до громадянської освіти в Україні тісно пов'язане із суспільними процесами: зміни на геополітичній мапі світу; відродження демократій; встановлення нових, демократичних урядів і політик; зміни у суспільній свідомості; виокремлення загальнолюдських демократичних цінностей;реформи у суспільному, економічному, політичному житті; реформи в освітніх системах та ін. Особливе значення у розвитку громадянської компетентності учнів надається виховному процесу, який відбувається завдяки різним виховним заходам, як,
наприклад, позакласні виховні години, навчальні проекти та ін. Важливим для вчителя є володіння необхідним дидактичним інструментарієм для впровадження громадянської освіти в школі. Саме тому слід звернути увагу на форми і методи розвитку громадянської компетентності, які є найефективнішими в навчально- виховному процесі школи. Доречним є метод навчальних проектів. Слід зауважити, що крім зазначених навчальних предметів, важливу роль у
впровадженні громадянської освіти у навчально-виховний процес відіграє міжпредметний підхід ,що значно розширює можливості формування громадянської
компетентності і підвищення її рівня в учнів. Значну роль у громадянському вихованні учнів відіграє позакласна виховна робота. Громадянські якості формуються в процесі безпосередньої участі дітей у виховних заходах, які відбуваються у різних формах: це бесіди, диспути, зустрічі, тематичні конференції, участь у пошуково-дослідницькій роботі, екскурсії та інше. «Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь.» ( В.О.Сухомлинський)
|
