Ми виховуємо учня не як носія знань,
а як людину, яка має жити в суспільстві
і приносити йому користь.
В.О.Сухомлинський
Недостатньо лише отримати знання,
треба й ще їх уміти застосувати
Йоганн Вольфганг Гете
Сучасний стан розвитку українського суспільства характеризується посиленням уваги до проблем формування компетентної особистості, здатної повноцінно сприймати, розуміти та примножувати матеріальні і духовні цінності. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства.
Саме тому Міністерство освіти і науки розробило десять ключових компетентностей НУШ, які ґрунтуються на “Рекомендаціях Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя”. Серед них — спілкування державною та рідною мовами, іноземними мовами, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, обізнаність і самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна, математична, інформаційно-цифрова компетентності, а також розуміння природничих наук і технологій.
Сучасний світ - це світ творчих, активних особистостей, і вершин у ньому досягають ті, хто мислить креативно, хто намагається нестандартно розв’язувати будь - які проблеми. Тому сьогодні важливо не тільки озброїти дитину певною сумою знань, а й виховати самостійну, творчо розвинену індивідуальність. Це і є метою Нової української школи.
Урок музичного мистецтва переходить у повсякденне життя школярів, котре вимагає учня, компетентного у музичному мистецтві. Реалізація основної мети, визначеної Державним стандартом нового покоління освітньої галузі «Мистецтво», передбачає формування в учнів системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як інтегральної основи світогляду, здатність до художньо-творчої самореалізації та культурного самовираження, що відбувається у процесі музичної діяльності (сприймання, виконання, створення).
Компетентність у перекладі з латинської (competentia) означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентна в певній сфері людина має відповідні знання та здібності, що дозволяють їй обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній.
Компетенція – це суспільна норма, вимога, яка включає знання, уміння, навички, способи діяльності, певний досвід, здатність застосовувати їх, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв’язання певних життєво важливих проблем. Отже, компетентність - це знання в дії.
У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трактується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання , уміння, навички у житті. У сукупності всі результати мистецької освіти мають забезпечувати готовність особистості до самостійної художньої діяльності. Компетентність побудована на комплексі взаємопов’язаних процедур - комбінації цінностей: емоційних ставлень, знань, умінь, мотивів, відносин тощо, які відображають інтегровані результати навчання з предметів та особистісні якості та цінності.
Для розуміння особливостей реалізації компетентністного підходу в мистецькій освіті важливими є праці українських учених: І. Беха, Н. Бібік, І. Єрмакова, О. Овчарук, Л. Масол, О. Пометун, І. Родигіної, О. Савченко, Є. Торшилової та ін.
У спеціальній літературі наукового, методичного та практичного характеру визначено специфіку компетентностей, які формуються у школярів засобами мистецтва, вказано шляхи формування життєвих компетентностей на уроках музичного мистецтва.
- Вокально-хорова робота.
- Сприймання творів музичного мистецтва.
- Гра на музичних інструментах.
- Творчі музичні ігри.
- Самостійна творча діяльність учнів (інсценізація, драматизація, теоретичне вивчення музики, ритмічна та музична імпровізація, інтерпретація музичних творів).
Особливе значення мають дослідження Л. Масол, яка зазначає, що «під час спілкування особистості з художніми цінностями у перебігу загального духовного зростання учнів їх мистецькі знання, практичний досвід, ціннісні художні орієнтації мають за певних умов трансформуватися в художньо-естетичні компетентності – органічні складові життєвих компетентностей, побудованих на комплексі взаємопов’язаних процедур, на комбінації інтересів, мотивів, ставлень, знань, умінь, які відображають інтегровані результати навчання у галузі мистецтва та сформовані особистісні якості».
Музичне мистецтво, на мою думку, має необмежені можливості для формування у дитини різноманітних життєвих компетентностей, які допоможуть їй у саморозвитку та самореалізації. Суспільство потребує гармонійно розвиненої особистості.
Оскільки, мовна компететність передбачає вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, щоб її сформувати, використовую дидактичні вірші та загадки, які допомагають швидко та весело запам’ятовувати складні мистецькі поняття. Варто поєднувати їх із творчими музичними завданнями. До великих тем варто створювати лепбуки (колективно, у парах, індивідуально).
Щоб діти були математично компетентні, на уроках музичного мистецтва використовую математику у процесі набуття нотної грамотності, насамперед при опанування таких понять , як висота, тривалості нот, паузи, такт і розмір. До популярних цифрових аналогій – 7 нот і 7 кольорів веселки.
Компетентності в галузі техніки та технологій передбачають ознайомлення з сучасною технікою, яка застосовується в музиці (магнітофони, синтезатори). У процесі вивчення традиційних музичних інструментів(народних, оркестрових) значні можливості відкриваються в електронному підручнику. Тут додатково можна отримати інформацію і подивитися, як виглядає конструкція того чи іншого інструмента, як видобувається звук, дізнатися про матеріали й технологію виготовлення інструменту, способи виконання.
Екологічна компететність – пов’язана із природознавчою та здоров’язбережувальною. Чимало творів програмної музики здатні формувати в дітей емоційно – ціннісне ставлення до світу рослин та тварин. Згідно з концепцією НУШ теми екології та оздоровчої функції школи значно актуалізувалися. До підручників введено нові теми спорту, здоров’я, які збагачені цікавими ілюстраціями для сприймання – фотографіями й картинами, піснями й руханками. На це спрямовані завдання дібрати енергійну і бадьору музику, щоб покращити настрій.
Однією з найцікавіших сучасних технологій навчання є бриколаж. Ідеться про створення чогось принципово нового з підручних матеріалів, які зазвичай мають інше спрямування, тобто нове з наявного старого. Основа технології — повторне використання об’єктів (брати те, що під рукою, і використовувати в іншій якості). Приміром, у музиці такий процес відбувається, коли грають на ложках, пляшках з водою або пилках, доповнюючи їх тілесною перкусією або боді – перкашн – плескання у долоні, клацання пальцями, стукання ліктями чи нігтями по столу(степ - хенд).
Інформаційна компетентність – використання комп’ютера, насамперед, мережі Інтернет, доцільне для організації сприймання учнями творів мистецтва. Тих, які складно або не можна продемонструвати в друкованих засобах навчання – підручниках і зошитах. Ідеться про фрагменти мультфільмів, музичні ролики, сцени з театральних вистав, зокрема опер та балетів.
Підприємливість і фінансова грамотність. Як навчити дітей основ фінансової грамотності на уроках мистецтва? Адже вчителі музичного мистецтва раніше ніколи не ставили перед собою подібне завдання, хоча саме ці якості та вміння є основою успішності кожної людини в житті. Чи є способи, щоб зробити це за допомогою естетичних чинників? Безперечно, корисно обговорювати вже з першокласниками, скільки коштують не тільки улюблені іграшки, про які вони мріють, а також кольорові олівці, фарби та фломастери, якими вони малюють. Діти, мабуть, здивуються, коли дізнаються, як багато грошей потрібно батькам для покупки яскравих сучасних костюмів, у яких вони танцюватимуть на святковій сцені чи виступатимуть у виставі шкільного театру. Ініціативність, фантазія і художньо-творчі вміння знадобляться їм під час придумування і виконання реклами дитячих товарів чи корисних продуктів.
Більш детально хочу зупинитися на культурній компетентності. Вона передбачає залучення дитини до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів, творчого вираження особистості, формування навичок культури поведінки в соціумі. На практиці вона показує, чи сприймає дитина красу та різноманітність світу в усіх його проявах, чи вміє адаптуватися у суспільстві, де багато різних точок зору, національних традицій та мистецьких досягнень.
Формування загальнокультурної компетентності учнів НУШ на уроках музичного мистецтва передбачає такі напрямки її набуття:
- Пробудження і розвиток в учнів інтересу до співу, музики, хорового заняття.
- Розвиток у дітей співацького голосу, музичних здібностей, творчих якостей.
- Формування у школярів первинних виконавських умінь і навичок, розвиток у них здібності відчувати, розуміти образний зміст музики і емоційно, виразно передавати його у власному виконанні.
- Ознайомлення дітей з первинними відомостями про музику, хор, спів, засоби хорової виразності, творців і виконавців хорової музики.
- Творче виконання навчальних та практичних завдань, участь у проектній діяльності.
- Ознайомлення з іменами видатних українських та зарубіжних композиторів.
- Вирішення питань виховання школярів, їх морально-естетичного розвитку, патріотичного виховання, навчання спілкуванню в неоднорідному колективі.
- Усвідомлення своєї культурної і національної приналежності, чітке визначення своєї громадянської позиції.
- Формування у дітей бажання творити і самовиражатися, презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), з часом виявляти ініціативу їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво.
Реалізація загальнокультурної компетентності учнів здійснюється через різні види музично – творчої діяльності, а саме: ознайомлення з історією та теорією музики, слухання музики, вокально – хорову роботу, елементарне музикування, музично – ритмічні рухи, творчі форми музичної діяльності.
Формування культурних компетентностей на уроках музичного мистецтва обумовлює використання і комбінування таких інноваційних художньо-педагогічних технологій навчання:
1) інтерактивних;
2) ігрових;
3) інформаційно-комунікаційних;
4) проектних.
У практиці використовую інтерактивні музично - ігрові комплекси, що передбачають об’єднання різних видів музично-виконавської діяльності (спів, жести, танець, гра на дитячих музичних інструментах) в умовах спільної гри. У музично-ігрових комплексах педагогічний вплив здійснюю непрямим шляхом - через правила гри, сюжет, ролі. Наприклад, виконання пісні «Ходить гарбуз по городу» у ролях, виконання української народної пісні-гри «Іде, іде дід» з рухами, танцювальні імпровізації при виконанні фізкультхвилинок. Це підвищує розвивальну цінність музичних творів, навіть найпростіших, оскільки учні з більшим задоволенням виконують завдання, емоційніше реагують на зміни в музиці, частіше проявляють творчу ініціативу. Для розвитку музичного чуття та ритму використовую мовні вправи, виконання пісень з ритмічним супроводом та інструментальне музикування (збагачує пізнавальну сферу особистості).
Формування загальнокультурної компетентності забезпечують ігри-драматизації та драматизовані казки (виконання у ролях фрагменту з дитячої опери «Коза - дереза»). Участю в них можна у цікавій, захоплюючій формі прилучити дітей до скарбниці рідної музики. В процесі цих ігор у дітей виховується активність, ініціатива, працьовитість, розвиваються також художні здібності: творча уява, вміння увійти в роль. Для логічного, поступового введення у світ музичного мистецтва, сприймання музичних творів, варто використовувати гру «Я уважно слухаю тишу» (натискання на клавішу фортепіано, діти уважно її слухають і піднімають руку тільки тоді, коли вона перестає звучати; під час тиші у класі учні не просто мовчать, вони залишаються жити з нотою, яка пролунала, вони захоплені «в полон», їх увага напружена, вони бояться пропустити той момент, коли звук затихає).
Намагаюсь виявляти та використовувати зв’язки музики із повсякденним життям учнів у школі та родині, а саме використовую музику у різних видах дитячої діяльності (ігровій, образотворчій, руховій, під час сприймання літературних творів, наприклад, при слуханні музично ілюстрованих казок, тощо), збагачую досвід дітей красивою українською музикою із національної спадщини – про Україну, її духовно-культурні цінності, про дім, рідну мову, батьків, родину, сучасною дитячою музикою у виконанні дорослих і дітей (аудіозаписи, відеозаписи), творами зі світової класики.
На мою думку, на уроках музичного мистецтва є доцільним використання лего – конструктора під час будь-якого виду діяльності: вивчення поспівок; відтворення ритму пісні; створення ритмічного супроводу; слухання музики; пояснення елементарної музичної теорії.
Для активізації творчої діяльності, формування культурних компетентностей учнів використовую міжпредметні зв’язки – літературу, образотворче мистецтво. Саме інтегровані уроки навчають дітей орієнтуватися у світі творчості; помічати аналогії у творах усіх родових і жанрових стихій, інтегрувати, синтезувати в своїй свідомості знання про різні види мистецтва, переживати і проживати сильні емоційні почуття.
Для зацікавлення учнів мистецтвом, пробудження інтересу до музики та вивчення творчості композиторів, розвитку творчих здібностей школярів застосовую різноманітні форми проведення уроків: урок-концерт, урок-подорож, урок-конкурс, урок-квест. Це дозволяє розширити можливості дітей у власному творчому вияві – художньому самовираженні. Викликати у дітей бажання творити і самовиражатися, презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), з часом виявляти ініціативу їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво.
Таким чином вчу дітей уважно активно сприймати твори різних видів мистецтва, знайомлю з особливостями їхньої художньо-образної мови. Заохочую учнів виявляти та висловлювати власні враження, формувати вміння шукати зміст, розуміти, яким чином він розкривається. Пробуджую прагнення визначати, описувати емоційні стани, викликані почутим, побаченим, формувати культуру емоційного сприймання й реагування на твір мистецтва.
Урок музичного мистецтва є тим середовищем, у якому розгортається процес взаємодії, спілкування між вчителем і учнем, вчителем і музикою, учнями і музикою тощо. Діяльність педагога на уроках музичного мистецтва "на всіх етапах є спілкуванням і потрапляє під вплив спілкування", яке вчитель організовує в різних видах та формах музичної діяльності учнів.
Таким чином, на уроках музичного мистецтва розвиваю в учнів комплекс музично - естетичних компетентностей, сформувати які можливо лише у процесі активної музичної діяльності школярів (слухання, виконання, створення). Це завдання важке, бо життя змінюється стрімко. Кожного року до класу приходять зовсім інші діти. Думають швидше, знають більше. А от дивуються менше, менше захоплюються. Тенденція до байдужості зростає. Як пробудити в дітях інтерес до самих себе? Як примусити «душу трудитися»? Як зробити творчу діяльність потребою, а мистецтво – природною необхідністю, частиною життя?
Шкільний урок музичного мистецтва неможливо назвати другорядним, адже він розв’язує багато важливих завдань. Проблеми етики, естетики, моралі завжди були проблемами особливого значення. На цих уроках є чудова можливість розмірковувати, говорити про духовність, красу, про інші види мистецтва, про культуру, узагалі, про саме життя. Музика і життя – це основна тема цих уроків.
Урок музичного мистецтва є тим середовищем, у якому розгортається процес взаємодії, спілкування між вчителем і учнем, вчителем і музикою, учнями і музикою. Саме компетентнісний підхід посилює важливість творчої, проектної, інтерактивної та практичної діяльності. Разом із цим він обумовлює діалогічність, самоорганізацію, вибірковість щодо вибору форм і змісту діяльності, перенесення акцентів з аналізу художнього матеріалу вчителем на самостійний пошук учнями інформації та її інтерпретацію, креативні та інтерактивні методи, медіа технології.
Музика – це мова почуттів, за допомогою яких формується культурна компетентна особистість.
|
